Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

їй нікуди подітися

  • 1 подітися

    to get, to go (to); ( зникнути) to disappear ( somehow)

    Українсько-англійський словник > подітися

  • 2 become

    [bɪ'kʌm]
    v ( past became; p. p. become)
    1) роби́тися, става́ти

    what has become of the book? — куди́ поді́лась кни́жка?

    2) годи́тися, ли́чити

    it does not become you to say that — не вам це каза́ти

    3) ли́чити, бу́ти до лиця́

    this style of dress becomes you very well — цей фасо́н су́кні вам ду́же до лиця́

    English-Ukrainian transcription dictionary > become

  • 3 йер

    1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.
    2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

    Урумско-украинский словарь > йер

  • 4 пора

    I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).
    II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;
    2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.
    * * *
    I п`ора
    см. поры
    II пор`а
    1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

    до сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

    до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

    до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

    на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

    на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

    о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

    э́ту — по́ру

    в цей час, в цю — по́ру; по

    поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

    с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

    с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

    с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

    с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

    2) в знач. сказ. час, пора́

    Русско-украинский словарь > пора

  • 5 попадать

    I. попадати.
    II. попасть
    1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;
    2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];
    3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.
    * * *
    I поп`адать
    1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися
    2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти
    3) ( упасть много раз) попа́дати
    II попад`ать
    несов.; сов. - поп`асть
    1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)
    2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися
    3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися
    4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися
    5)

    попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)

    где попа́ло — аби́де, бу́дь-де

    как попа́ло — аби́як, бу́дь-як

    како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й

    кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого

    что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́

    куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить

    чем [ни] по́падя — будь-чим

    Русско-украинский словарь > попадать

  • 6 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 7 нога

    1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);
    2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;
    3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;
    4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;
    5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).
    * * *
    нога́

    быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

    взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

    в \нога га́х — в нога́х

    встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

    дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

    еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

    идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

    идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

    кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

    к \нога ге — воен. до ноги́

    ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

    на \нога га́х — на нога́х

    на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

    не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

    ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

    \нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

    одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

    \нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

    стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

    отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

    поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

    поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

    слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

    со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

    стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

    стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

    стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

    хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

    чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

    что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

    Русско-украинский словарь > нога

  • 8 место

    1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.
    I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);
    2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];
    3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.
    I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;
    4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;
    5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;
    6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.
    * * *
    1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

    де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

    име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

    к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

    2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

    Русско-украинский словарь > место

  • 9 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт — ( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 10 пойти

    1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;
    2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;
    3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;
    4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить
    5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);
    6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.
    * * *
    1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́
    2) ( начать) поча́ти; піти́
    3) ( начаться) поча́тися; піти́

    Русско-украинский словарь > пойти

  • 11 take

    I
    n
    1) захоплення, взяття; здобуття, одержання
    2) виручка; бариші; збір (театральний)
    3) розм. получка
    4) улов (риби)
    6) оренда (землі)
    7) орендована ділянка
    8) мед. вдале щеплення
    9) друк. урок складача
    10) кін. кінокадр, дубль
    11) популярна пісенька (п'єса)
    12) шах. взяття (фігури)

    give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

    II
    v (past took; p.p. taken)
    1) брати; хапати

    to take smb. by the hand — узяти когось за руку

    to take smb. to one's arms — обнімати когось

    2) захоплювати, оволодівати, завойовувати
    3) ловити

    to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

    to take smb. at his word — спіймати когось на слові

    4) привласнювати; брати без дозволу
    5) відбирати, забирати (у когось — from)
    6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

    7) вибирати
    8) купувати
    9) вигравати
    10) юр. успадковувати
    11) видобувати; збирати
    12) сприймати; реагувати

    to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

    13) розуміти, тлумачити

    to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

    14) гадати, вважати
    15) охоплювати, оволодівати
    16) захоплювати; приваблювати
    17) мати успіх, ставати популярним
    18) записувати, реєструвати; протоколювати
    19) фотографувати, знімати
    20) виходити на фотографії
    21) використовувати як приклад
    22) уміщати
    23) чіплятися, застрявати; заплутуватися
    24) одружуватися; виходити заміж
    25):

    с.г. the cow took the bull — корова злучена

    26) мед., с.г. прийматися; діяти
    27) споживати, приймати (їжу тощо)
    28) тех. тужавіти, тверднути
    30) орендувати; наймати
    31) запрошувати, наймати на роботу
    32) передплачувати (газету тощо)
    34) вступати (на посаду)
    35) займати (місце)
    36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)
    38) набувати (вигляду, форми)
    39) переборювати, долати (перешкоди)
    40) відкривати (комусь таємницю)

    to take the evening service — церк. правити вечерню

    44) носити, мати розмір (ноги тощо)
    45) зазнавати (покарання, втрат тощо)
    46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)
    47) заразитися; захворіти
    48) піддаватися (обробці тощо)
    49) убирати, поглинати, усмоктувати

    take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

    take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

    away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

    to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

    take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

    take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

    take from — знижувати, ослабляти

    take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

    take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

    take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

    take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

    take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

    take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

    to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

    to take a drop — випити, підпити

    to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

    to take (a) breath — перевести дух

    to take courage — кріпитися, мужатися

    to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

    to take fire — спалахувати, займатися

    to take heart — мужатися; не занепадати духом

    to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

    to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати

    to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

    I take it that... — я гадаю, що...

    to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

    to take oath — присягати, давати клятву

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take root — пускати коріння, укорінюватися

    to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

    to take smb. at his word — піймати когось на слові

    to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх

    to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

    to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

    * * *
    I [teik] n
    1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)
    2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

    great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

    4) оренда ( землі); орендована ділянка
    5) популярна пісенька, п'єса
    6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,
    7) пoлiгp. "урок" складача
    8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль
    9) мeд. пересадка ( шкіри)
    ••

    give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

    on the take — корисливий, продажний

    II [teik] v
    (took; taken)
    1) брати; схопити

    to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

    to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

    to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

    to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

    to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

    to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

    to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

    to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

    to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

    to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

    to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

    take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

    take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

    take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

    2) захоплювати; опановувати, завойовувати

    to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

    to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

    he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

    a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

    to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

    to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

    to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

    pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

    3) привласнювати, брати ( без дозволу)

    who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

    he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

    he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

    they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

    his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

    4) користатися; одержувати; здобувати

    to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

    to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

    to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

    when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

    to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

    which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

    you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

    I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

    to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

    he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

    5) діставати, добувати

    to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

    to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

    6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

    to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

    how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

    take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

    I'll take it — добре, я згодний

    I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

    to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

    I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

    to take a wager /a bet/ — йти на парі

    to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

    take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

    7) сприймати, реагувати
    to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth
    to heart — приймати що-н. ( близько) до серця
    I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]
    he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз
    take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!
    to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є
    to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.
    you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити
    to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth
    kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.
    I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист
    8) розуміти; тлумачити

    I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

    I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

    to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

    your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

    to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

    I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

    let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

    (you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

    take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

    we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

    9) охоплювати, опановувати

    his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

    what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

    he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

    to be taken ill /bad/ — занедужати

    10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

    to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

    the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

    he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

    11) записувати, реєструвати, протоколювати

    to take dictation — писати під диктування; писати диктант

    12) знімати, фотографувати

    to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

    he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

    he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

    take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

    the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

    15) вимагати; віднімати

    it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

    it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

    this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

    it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

    it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

    it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

    it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

    she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

    wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

    he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

    a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

    16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях
    17) женитися; виходити заміж

    she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

    he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

    18) с.-х. приймати

    the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

    before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

    the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

    the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

    20) починатися, розходитися, набирати силу
    21) aмep. схоплюватися, замерзати

    the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

    22) ставати, робитися

    to take sick — занедужати; приболіти

    23) приймати (їжу, ліки)

    to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

    to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

    24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]
    25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

    he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

    26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)
    27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

    to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

    to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

    to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

    to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

    take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

    29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

    to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

    to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

    30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)
    31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

    to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

    to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

    32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

    to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

    to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

    33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

    to take the evening service — цepк. служити вечерню

    34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати
    35) носити, мати розмір( ноги)
    36) зазнавати (покарання, втрати)
    37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

    (takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

    38) занедужати; заразитися ( хворобою)
    39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)
    40) вбирати, поглинати ( рідину)
    41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)
    42) to take to a place направлятися кудись

    to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

    he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

    to take across smth — перетинати щось, йти через щось

    it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

    43)

    to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

    to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

    what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

    44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]
    45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

    to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

    to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

    to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

    to take to one's bed — злягти, занедужати

    47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось
    48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)
    49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

    do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

    50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

    to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

    to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

    to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

    51) рятувати щось, когось від чогось, когось

    to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

    to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

    52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)
    54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

    to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

    55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

    to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

    56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

    to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

    57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)
    58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу
    59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)
    60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь
    61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

    to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

    to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

    to take a run — розбігтися [порівн. *]

    to take a jump /a leap/ — стрибнути

    to take a leak — cл. помочитися

    to take a look /a glance/ — глянути

    just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

    to take a risk /a chance/ — ризикнути

    to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

    to take (one's) leave — прощатися, іти

    to take an oath — дати клятву, заприсягтися

    62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

    to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

    to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

    to take root — пустити корені, укоренитися

    to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

    to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

    to take aim /sight/ — прицілюватися

    to take counsel — радити; радитися

    to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

    to take account — брати до уваги, враховувати

    to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

    to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

    to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

    to take comfort — заспокоїтися, утішитися

    to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

    take courage! — мужайся!, не бійся!

    to take cover — сховатися; ховатися

    to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

    to take warning — остерігатися; зважати на попередження

    to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

    to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

    to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

    to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

    to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

    take and — aмep.; дiaл. взяти

    I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

    to take a drop — випити, підвипити

    to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

    to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

    to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

    to take the floor — виступати, брати слово

    to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

    to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

    to take smth to pieces — розібрати щось

    take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

    to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

    to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

    to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

    to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

    to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

    to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

    to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

    to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

    to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

    to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

    to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

    it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

    to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

    to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

    to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

    to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

    to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

    to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

    to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

    to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

    to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

    to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

    to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

    to take a load from /off/ one's feet — сісти

    to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

    to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

    to take smb to task — див

    task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

    64)

    to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

    to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

    to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

    to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

    to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

    take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

    time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

    English-Ukrainian dictionary > take

  • 12 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 13 run

    I
    1. n
    1) біг, пробіг

    on the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи

    to be on the run — квапливо відступати, тікати

    to break into a run — побігти, кинутися навтіки

    to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)

    2) нетривала поїздка
    3) маршрут; рейс
    4) перехід
    5) зал. перегін
    6) ав. політ; переліт
    7) пройдена відстань; відрізок шляху
    8) ав. відрізок траси
    11) здатність бігати
    12) період, відрізок (часу); смуга (невдач тощо)
    13) напрям

    the run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід

    14) партія (виробів)
    15) тираж (книги)
    16) стадо (тварин)
    17) зграя (птахів)
    18) косяк (риби)
    19) (попередній тип (сорт, розряд)
    20) попит
    21) розм. дозвіл, право користуватися (чимсь)
    22) загін, кошара; вольєра
    23) потік, струмок
    24) приплив (води тощо)
    25) обвал, зсув
    26) схил, траса
    27) труба, жолоб
    28) довжина (дроту, труби)
    29) розмір (вірша)
    30) амер. двоє жорен млина
    31) одиниця рахунку (у грі)
    32) муз. рулада
    33) хід, робота, дія (машини)
    34) хід, перебіг
    35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)
    36) провезення (контрабанди)
    37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)
    38) амер. спущена петля на панчосі

    ◊ at a run — підряд, один за одним

    ◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом

    ◊ to go with a run — іти як по маслу

    ◊ the run of one's teeth — безплатне харчування

    2. adj
    1) рідкий, розплавлений; розтоплений
    2) виливаний, литий
    3) відціджений, відфільтрований
    4) контрабандний
    5) скислий, скипілий
    6) збіглий

    ◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля

    ◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест

    II
    v (past ran, p.p. run)
    1) бігти, бігати
    2) гнати, підганяти, квапити
    3) тікати, рятуватися втечею

    to run for one's life — розм. бігти щосили

    4) рухатися, котитися, ковзати
    5) ходити, курсувати, плавати
    6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)
    7) з'їздити (кудись) ненадовго
    8) ав. робити пробіг (розбіг)
    9) ав. заходити на ціль
    10) бігти, летіти, збігати, минати, линути (про час)
    11) пронестися, промайнути (про думку)
    12) швидко поширюватися
    13) простягатися, розкидатися
    14) повзти, витися (про рослини)
    15) прокладати, проводити (лінію тощо)
    16) бути чинним протягом певного строку
    17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території
    18) бути в обігу (про гроші)
    19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати
    20) протікати, текти, бути нещільним
    21) розливатися, розпливатися (по поверхні)
    22) танути
    23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися
    24) лити, наливати
    25) крутитися; обертатися
    26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)
    27) гласити, говорити; йтися (про щось)

    hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...

    29) линяти
    30) дражнити (когось); чіплятися (до когось)
    31) штукатурити
    32) керувати, управляти
    34) проводити, робити (дослід)
    35) працювати, діяти (про машину)
    36) відкривати (трасу); пускати (лінію)
    37) відправляти на лінію (за маршрутом)
    38) проводити (змагання)
    39) брати участь (у змаганнях)
    40) посідати місце (у змаганні)
    41) демонструвати, показувати (фільм)
    42) іти (про фільм, п'єсу)
    43) перевозити, транспортувати
    44) переслідувати (звіра), полювати (на звіра)
    45) переслідувати (судом)
    46) наражатися (на небезпеку), зазнавати (впливу)
    47) друкувати, публікувати
    48) балотуватися
    49) виставляти (кандидатуру)
    51) базікати, патякати
    53) зметувати (сукню тощо)
    55) плавити (метал)
    56) відливати (метал)
    57) відставати (про кору дерева)
    58) влучити (в кулю), покотити (про більярд)
    59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)
    60) сквашувати (молоко)
    61) ставати, робитися

    to run dry — а) висихати; б) видихатися

    to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)

    to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися

    to run short — підходити до кінця, вичерпуватися

    to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду

    to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер

    62) бути

    □ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати

    it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти

    run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!

    □ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)

    □ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)

    □ run back — сягати; брати початок

    □ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)

    □ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал

    □ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання

    □ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)

    □ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок

    □ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)

    □ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)

    ◊ also ran — невдаха

    ◊ to run errands — бути на побігеньках

    ◊ to run (a) temperature — мати високу температуру

    ◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище

    ◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду

    ◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину

    ◊ to run to cover — уникнути небезпеки

    ◊ to cut and run — утекти, дременути

    ◊ to run (up) bills — заборгувати

    ◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось

    ◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь

    ◊ to run against smb. — виступати проти когось

    ◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну

    ◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось

    ◊ to run into debt — залізти в борги

    ◊ to run into trouble — потрапити в біду

    ◊ to run out of smth. — залишатися без чогось

    ◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне

    ◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку

    ◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім

    ◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок

    ◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити

    ◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто

    ◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру

    * * *
    I [ren] n
    1) біг, пробіг

    at a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка

    3) рейс, маршрут
    4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт
    5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси
    6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)
    8) період, відрізок ( часу), смуга
    9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили
    12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку
    13) стадо ( тварин); зграя ( птахів); косяк ( риби)
    14) кapт. ряд, серія
    15) середній тип, сорт або розряд

    the common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди

    17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)
    18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма
    19) aмep. струмок, потік
    20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання
    21) схил, траса
    22) обвал, зсув
    23) труба, жолоб, лоток ( для води)
    24) довжина (проводу, труб)
    26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься
    28) мop. кормове загострення ( корпуса)
    29) мyз. рулада
    30) хід, робота, дія (мотора, машини)
    31) перебіг, хід ( подій)
    32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)
    34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)

    at a run — підряд, один за одним

    in the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом

    II [ren] a
    1) рідкий; розплавлений; розтоплений
    2) вилитий у розплавленому стані; литий
    3) відціджений, відфільтрований
    6) cпeц. м'який

    run coal — м'яке або сипуче вугілля; м'яке бітумінозне вугілля

    7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)
    III [ren] v
    (ran, run)
    1) бігти, бігати
    2) гнати, підганяти
    3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)
    4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)
    5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль
    6) бігти, летіти, минати ( про час); іти, відбуватися ( про події)
    7) проноситися, миготіти
    8) ( швидко) поширюватися
    9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)
    10) проводити, прокладати
    11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)
    12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)
    13) лити, наливати
    14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)
    15) говорити, гласити
    16) проходити; долати ( перешкоду)
    18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)
    19) бyд. покривати штукатуркою 11
    21) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)
    23) працювати, діяти ( про машину)
    24) пускати ( лінію); відкривати (трасу, сполучення); відправляти ( автобуси) на лінію, по маршруту
    25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)
    26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)
    27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою
    28) переслідувати, цькувати ( звіра); переслідувати ( по суду)
    29) піддаватися (ризику, небезпеці)
    30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)
    35) наметувати, метати ( сукню); зшити нашвидкуруч ( to run up)
    37) плавити ( метал); лити, відливати ( метал)
    40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)
    41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь
    42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь
    43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь
    44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь
    45) to run smb; smth against smb висувати кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь
    46) to run at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь
    47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положення

    to run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою

    48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь
    49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь
    50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь
    51) to run on smth; = to run upon smth
    52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)
    53) to run smth over smth; smb проводити чим-небудь по чому-небудь, кому-небудь
    54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь
    55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь
    56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)
    57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль
    58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)
    59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь
    60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь
    61) to run smb up /over, down / to some place відвезти кого-небудь куди-небудь
    62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь
    63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку
    64) ставати, робитися

    to run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися

    65) бути, бувати

    to run (a) temperature — мати ( високу) температуру

    English-Ukrainian dictionary > run

  • 14 take

    I [teik] n
    1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)
    2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

    great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

    4) оренда ( землі); орендована ділянка
    5) популярна пісенька, п'єса
    6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,
    7) пoлiгp. "урок" складача
    8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль
    9) мeд. пересадка ( шкіри)
    ••

    give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

    on the take — корисливий, продажний

    II [teik] v
    (took; taken)
    1) брати; схопити

    to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

    to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

    to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

    to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

    to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

    to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

    to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

    to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

    to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

    to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

    to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

    take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

    take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

    take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

    2) захоплювати; опановувати, завойовувати

    to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

    to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

    he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

    a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

    to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

    to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

    to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

    pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

    3) привласнювати, брати ( без дозволу)

    who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

    he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

    he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

    they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

    his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

    4) користатися; одержувати; здобувати

    to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

    to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

    to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

    when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

    to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

    which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

    you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

    I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

    to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

    he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

    5) діставати, добувати

    to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

    to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

    6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

    to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

    how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

    take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

    I'll take it — добре, я згодний

    I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

    to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

    I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

    to take a wager /a bet/ — йти на парі

    to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

    take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

    7) сприймати, реагувати
    to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth
    to heart — приймати що-н. ( близько) до серця
    I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]
    he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз
    take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!
    to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є
    to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.
    you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити
    to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth
    kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.
    I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист
    8) розуміти; тлумачити

    I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

    I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

    to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

    your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

    to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

    I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

    let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

    (you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

    take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

    we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

    9) охоплювати, опановувати

    his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

    what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

    he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

    to be taken ill /bad/ — занедужати

    10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

    to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

    the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

    he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

    11) записувати, реєструвати, протоколювати

    to take dictation — писати під диктування; писати диктант

    12) знімати, фотографувати

    to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

    he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

    he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

    take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

    the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

    15) вимагати; віднімати

    it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

    it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

    this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

    it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

    it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

    it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

    it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

    she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

    wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

    he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

    a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

    16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях
    17) женитися; виходити заміж

    she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

    he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

    18) с.-х. приймати

    the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

    before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

    the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

    the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

    20) починатися, розходитися, набирати силу
    21) aмep. схоплюватися, замерзати

    the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

    22) ставати, робитися

    to take sick — занедужати; приболіти

    23) приймати (їжу, ліки)

    to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

    to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

    24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]
    25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

    he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

    26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)
    27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

    to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

    to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

    to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

    to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

    take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

    29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

    to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

    to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

    30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)
    31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

    to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

    to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

    32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

    to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

    to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

    33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

    to take the evening service — цepк. служити вечерню

    34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати
    35) носити, мати розмір( ноги)
    36) зазнавати (покарання, втрати)
    37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

    (takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

    38) занедужати; заразитися ( хворобою)
    39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)
    40) вбирати, поглинати ( рідину)
    41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)
    42) to take to a place направлятися кудись

    to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

    he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

    to take across smth — перетинати щось, йти через щось

    it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

    43)

    to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

    to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

    what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

    44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]
    45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

    to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

    to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

    to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

    to take to one's bed — злягти, занедужати

    47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось
    48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)
    49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

    do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

    50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

    to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

    to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

    to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

    51) рятувати щось, когось від чогось, когось

    to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

    to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

    52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)
    54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

    to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

    55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

    to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

    56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

    to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

    57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)
    58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу
    59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)
    60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь
    61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

    to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

    to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

    to take a run — розбігтися [порівн. *]

    to take a jump /a leap/ — стрибнути

    to take a leak — cл. помочитися

    to take a look /a glance/ — глянути

    just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

    to take a risk /a chance/ — ризикнути

    to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

    to take (one's) leave — прощатися, іти

    to take an oath — дати клятву, заприсягтися

    62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

    to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

    to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

    to take root — пустити корені, укоренитися

    to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

    to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

    to take aim /sight/ — прицілюватися

    to take counsel — радити; радитися

    to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

    to take account — брати до уваги, враховувати

    to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

    to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

    to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

    to take comfort — заспокоїтися, утішитися

    to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

    take courage! — мужайся!, не бійся!

    to take cover — сховатися; ховатися

    to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

    to take warning — остерігатися; зважати на попередження

    to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

    to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

    to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

    to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

    to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

    take and — aмep.; дiaл. взяти

    I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

    to take a drop — випити, підвипити

    to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

    to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

    to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

    to take the floor — виступати, брати слово

    to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

    to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

    to take smth to pieces — розібрати щось

    take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

    to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

    to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

    to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

    to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

    to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

    to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

    to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

    to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

    to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

    to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

    to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

    it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

    to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

    to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

    to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

    to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

    to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

    to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

    to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

    to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

    to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

    to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

    to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

    to take a load from /off/ one's feet — сісти

    to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

    to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

    to take smb to task — див

    task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

    64)

    to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

    to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

    to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

    to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

    to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

    take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

    time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

    English-Ukrainian dictionary > take

  • 15 run

    I [ren] n
    1) біг, пробіг

    at a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка

    3) рейс, маршрут
    4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт
    5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси
    6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)
    8) період, відрізок ( часу), смуга
    9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили
    12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку
    13) стадо ( тварин); зграя ( птахів); косяк ( риби)
    14) кapт. ряд, серія
    15) середній тип, сорт або розряд

    the common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди

    17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)
    18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма
    19) aмep. струмок, потік
    20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання
    21) схил, траса
    22) обвал, зсув
    23) труба, жолоб, лоток ( для води)
    24) довжина (проводу, труб)
    26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься
    28) мop. кормове загострення ( корпуса)
    29) мyз. рулада
    30) хід, робота, дія (мотора, машини)
    31) перебіг, хід ( подій)
    32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)
    34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)

    at a run — підряд, один за одним

    in the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом

    II [ren] a
    1) рідкий; розплавлений; розтоплений
    2) вилитий у розплавленому стані; литий
    3) відціджений, відфільтрований
    6) cпeц. м'який

    run coal — м'яке або сипуче вугілля; м'яке бітумінозне вугілля

    7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)
    III [ren] v
    (ran, run)
    1) бігти, бігати
    2) гнати, підганяти
    3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)
    4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)
    5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль
    6) бігти, летіти, минати ( про час); іти, відбуватися ( про події)
    7) проноситися, миготіти
    8) ( швидко) поширюватися
    9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)
    10) проводити, прокладати
    11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)
    12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)
    13) лити, наливати
    14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)
    15) говорити, гласити
    16) проходити; долати ( перешкоду)
    18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)
    19) бyд. покривати штукатуркою 11
    21) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)
    23) працювати, діяти ( про машину)
    24) пускати ( лінію); відкривати (трасу, сполучення); відправляти ( автобуси) на лінію, по маршруту
    25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)
    26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)
    27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою
    28) переслідувати, цькувати ( звіра); переслідувати ( по суду)
    29) піддаватися (ризику, небезпеці)
    30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)
    35) наметувати, метати ( сукню); зшити нашвидкуруч ( to run up)
    37) плавити ( метал); лити, відливати ( метал)
    40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)
    41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь
    42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь
    43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь
    44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь
    45) to run smb; smth against smb висувати кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь
    46) to run at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь
    47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положення

    to run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою

    48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь
    49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь
    50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь
    51) to run on smth; = to run upon smth
    52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)
    53) to run smth over smth; smb проводити чим-небудь по чому-небудь, кому-небудь
    54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь
    55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь
    56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)
    57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль
    58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)
    59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь
    60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь
    61) to run smb up /over, down / to some place відвезти кого-небудь куди-небудь
    62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь
    63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку
    64) ставати, робитися

    to run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися

    65) бути, бувати

    to run (a) temperature — мати ( високу) температуру

    English-Ukrainian dictionary > run

  • 16 обкладываться

    обложиться и обкласться
    1) обкладатися, об(і)кластися, обложитися, (о мног. пообкладатися), обгортатися, обгорнутися, (о мног.) пообгортатися. [Обложилася кругом себе клунками (Кониськ.). Пообгортавсь тепер усякими словарями (Крим.)];
    2) (покрываться чем-л. вокруг) - см. Покрываться. Небо -вается тучами - хмари облягають небо;
    3) см. Обложиться (под Облагаться 3).
    * * *
    несов.; сов. - облож`иться
    1) обклада́тися, обкла́стися и обікла́стися и пообклада́тися, обмо́щуватися, обмости́тися и пообмо́щуватися, обгорта́тися, обгорну́тися и пообгорта́тися
    2) (покрываться сплошной массой чего-л.) обгорта́тися, обгорну́тися; ( окутываться) оповива́тися, опови́тися
    3) несов. покла́сти не туди́, куди́ тре́ба
    4) строит. (несов.) обклада́тися, обмо́щуватися, обгорта́тися; обгорта́тися, обклада́тися; оповива́тися, повива́тися; обклада́тися; облямо́вуватися; обляга́тися, ото́чуватися; обклада́тися

    Русско-украинский словарь > обкладываться

  • 17 лицо

    1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;
    2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];
    3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);
    4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;
    5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;
    6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;
    7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;
    8) лице; см. Поличное;
    9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.
    * * *
    1) обли́ччя, лице́; вид, -у

    вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

    вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

    2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́
    3) ( личность) осо́ба

    от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

    5) грам. осо́ба

    Русско-украинский словарь > лицо

  • 18 ломиться

    1) ломитися, ламатися; срв. Ломаться 1. -ться под тяжестью чего - ломитися, ламатися, угинатися під вагою чого. Полки -тся от книг - полиці вгинаються від книжок. Яблок так много, что ветви -тся - яблук така сила, що гілки ламаються (ламлються). Столы -лись от кушаний - столи вгиналися від страв;
    2) куда - силою вдиратися, добиватися, добуватися (силоміць) куди, у що, до чого; см. Ломить 5. [Грюкотять у двері, добуваються в хату (Брацлавщ.)]. -ться в открытую дверь - добиватися у відчинені двері, торгати (у) відчинені двері.
    * * *
    1) ломи́тися, лама́тися; ( сгибаться) угина́тися
    2) ( лезть насильно) ломи́тися, вдира́тися; добива́тися, добува́тися; вульг. пе́ртися, пе́рти

    Русско-украинский словарь > ломиться

  • 19 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 20 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • загудіти — і загусти/, гуду/, гуде/ш; мин. ч. загуді/в, ді/ла, ді/ло і загу/в, гула/, гуло/; док. 1) Почати гудіти, густи, утворюючи довгі, протяжні та низькі звуки. || Одночасно заговорити, створюючи гомін (про людей). || безос. || Почати видавати звуки… …   Український тлумачний словник

  • запропаститися — ащу/ся, асти/шся, док., розм. 1) Десь подітися, зникнути невідомо куди. 2) Загинути даремно, без користі …   Український тлумачний словник

  • запроторитися — иться, док., розм. 1) Загубитися, пропасти де небудь. 2) Піти куди небудь далеко, десь подітися …   Український тлумачний словник

  • звалюватися — I ююся, юєшся, недок., звали/тися, звалю/ся, зва/лишся, док. 1) Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися. || Падати, будучи вбитим, підстреленим тощо. || Падати, будучи зрубаним, зрізаним, скошеним. || тільки док. Лягати, падати від утоми …   Український тлумачний словник

  • сходитися — і рідко зіхо/дитися, джуся, дишся, недок., зійти/ся, зійду/ся, зі/йдешся, док. 1) Приходити з різних місць в одне; збиратися. || Пливучи, приходити в одне місце. || у що, чим. Наближаючись одне до одного, розташовуватися яким небудь способом. ||… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»